Нажмите «Нравится»,
чтобы читать itWorked в Facebook

Спасибо, я уже с вами!

4 причини поганої поведінки дітей і ключі до їх виправлення

Дієві поради практикуючого психолога Ларіси Шрагіної

Протягом 10 років Ларіса Шрагіна як практичний психолог працювала з дітьми дошкільного та шкільного віку. Спираючись на цей досвід вона написала книгу «15 табу для мамусь і татусів» де  поділилась загальними для майже всіх батьків помилками у вихованні дітей, з якими їй довелося зустрітися.

Редактор і співзасновниця ItWorked Анна Печерна прочитала книгу і готова поділитись корисним концентратом знань на шляху вирішення проблеми неслухняності дітей.

Батьківська безумовна любов

У дитячому житті найголовніша потреба – батьківська безумовна любов, яка так само важлива для дітей як вода, їжа, повітря. Для цієї любові не важливі ані дитячі вади, ані чесноти, ми продовжуємо любити дитину навіть якщо вона не хапає зірок з неба, не виправдовує наших сподівань і коли її поведінка бажає кращого.

Дехто можливо побоюється, що в такий спосіб можна зіпсувати дитину. Проте безумовна любов не означає, що ми схвалюємо погані вчинки дитини, просто відчуваючи любов, дитина швидше дослухається до ваших порад і вони менше будуть викликати в неї протестів.

Коли дитина дратує своєю поведінкою, нагадайте собі:

  • що перед вами дитина і поводиться вона відповідно,
  • якщо вашу любов діти мають заслужити гарними оцінками чи вчинками – це вже умовна любов, такий підхід провокує тривожність та низьку самооцінку,
  • безумовна любов здатна пришвидшити процес усвідомлення поведінки і зміни її на краще. 

Алгоритм виправлення поганої поведінки

«Діти не народжуються противними, грубими, зухвалими, владними чи егоїстичними. Вони стають такими, якщо ці риси за якихось обставин у спілкуванні з рештою людей допомагають їм домогтися бажаного»

Погану поведінку дитини можна виправити. Скористуйтеся цим алгоритмом:

  1. Виправляйте проблемну поведінку щойно вона проявиться! Ясно і чітко поясніть дитині, що вона зробила не так: «Я розумію, що ти був злий, але ти не мав права вдарити Петрика. Наступного разу поясни йому, що ти розлючений і чого саме хочеш». Будьте наполегливі при закріпленні нових форм поведінки.
  2. Завжди давайте альтернативу проблемній поведінці. Скажімо, дитина взяла за звичку нити, і навіть не зауважує, як розмовляє. Поясніть їй: «Я не спілкуватимуся з тобою, якщо ти скімлитимеш. Послухай, як я говорю. Проси щось, не ниючи. А тепер спробуй сам».
  3. Заохочуйте «правильну» поведінку. «Ти зараз говорив шанобливо. Мені дуже приємно це чути, хочеться, щоб так було й надалі».

«Діти, як і дорослі, не завжди можуть контролювати свої емоції, але завжди повинні контролювати свою поведінку»

Якщо дитині зовсім не хочеться щось робити, то командування і повчання сприятимуть погіршенню стосунків.

Лариса пропонує знайти природний спосіб заохотити її і дати можливість:

  • зробити корисний вчинок і відчути свою значущість,
  • зробити справу разом і визнати, що разом можна домогтися більшого,
  • відчути задоволення від виконаного.

Чотири причини поганої поведінки

Діти (і дорослі також) поводяться не завжди так, як нам хочеться, з чотирьох причин:

  • вони прагнуть уваги,
  • борються за владу і намагаються керувати батьками,
  • бажають помститися,
  • намагаються ухилитися від невдачі.

А тепер подивимся, що робити батькам, коли вони визначилися з причиною.

Прагнення уваги

Ви розмовляєте з подругою, а дитина вас перебиває. Покажіть, що ви не забули про неї, що ви її любите, пригорніть до себе. Якщо починає вередувати, заведіть до іншої кімнати: «Можеш повернутися, коли заспокоїшся». Так ви скеровуєте дитину контролювати свою поведінку.

В дитини є два способи привернути до себе увагу – або спротивом, або догоджанням. Якщо вас дратує, як дитина перетягує на себе увагу, запитайте себе, чи ви задовольнили потребу дитини у вашій зацікавленості нею та її справами.

Боротьба за владу

«Погана» поведінка також може бути зумовлена прагненням дитини домагатися свого, лягати не о дев’ятій, а о десятій, наприклад. Від попередньої ця причина відрізняється тим, як дитина буде поводитися після вашого зауваження. Якщо перестає вередувати, то дитина прагнула уваги, якщо чинить опір, то це «боротьба за владу».

Конфлікт, як правило, назріває, коли треба швидко змінити ситуацію, і ви вдаєтесь до своєї влади і прагнете вплинути наказами: «Перестань кричати», «Одягайся», «Іди звідси». Опір вам гарантований. Забудьте про команди і запропонуйте вибір, покажіть, що ви поважаєте думку дитини: «Ти почистиш зуби після того, як я тобі почитаю, чи зараз?».

«Що ширший вибір ви даєте дитині, то більше самостійності вона надалі виявлятиме в усіх стосунках і менше пручатиметеся вашому впливу на неї»

Помста

Не змушуйте дітей поводитися «як слід» із позиції сили, інакше на вас чекатимуть протистояння і помста. Ви, наприклад, не пустили сина на вулицю, запропонувавши спершу дати раду з домашнім завданням. А через декілька днів син «забуде» передати вам важливу інформацію. Не доводьте до цього, саме дорослі мають покласти край цій «війні».

Уникнення невдачі

Батьків дуже часто непокоїть ця форма поведінки дітей. Діти, що обирають цю форму, можуть випадково занедужати перед контрольною, чи просто відмовляються від усього нового, невідомого. Складається досить небезпечна для їх майбутнього ситуація: діти не вміють напружуватися, доводити справи до кінця. До такої групи потрапляють діти із заниженою самооцінкою та підвищеною тривожністю.

«Для дітей помилка – доказ того, що вони взагалі нічого не можуть робити правильно»

Переконайтеся, що дитина знає, як саме робити завдання. Не жалійте і не виконуйте за неї її роботу, організуйте організаційну підтримку, покажіть, як роботу можна спростити чи розбити на окремі частини, кожну з яких він цілком може виконати, під час роботи наголошуйте на будь-яких покращеннях.

В книзі є ще дуже багато корисних порад і цікавих випадків із «розбором польотів» – що батьки вчинили вірно, а де помилилися. Зокрема Лариса радить:

- змалку вчити дітей говорити «ні», а самім батькам навчитися говорити так або ні, без усіляких там «побачимо»,

- не потурати лінощам,

- вчити дітей ставити мету,

- висловлювати свої бажання,

- не критикувати дітей,

- не командувати, а по-доброму просити тощо.

Читайте также:

Как приучить ребенка к порядку в доме и в голове

15 действенных способов успокоить непослушного ребенка

Как воспитать Победителя

09 / 04 / 2018

воспитаниепсихологияпсихологдетисемья

Комментарии к статье

Сайт